Довго думала що ж написати у відповідь на всі події, які відбуваються на цей час. В голові скадалися цілі опуси та протести. І зрозуміла, що не треба ніких великих промов. Просто треба пам"ятати, що події проходять і стають історією. А люди лишаються (ті, що лишаються...) і продовжують жити поруч один з одним. А все, що вони зробили, чи сказали лишається з ними і іхніми нащадками. Якось так...
Бережіть Себе і світ який Вас оточує!
І дай Бог нам усім мудрості і міцного здоров"я!
(і Степан Бандера не Остап Бендер ;))
(і Степан Бандера не Остап Бендер ;))
Наташа, как ты правильно сказала, испытываю точно такие же чувства, но не могла их выразить несколькими словами, а ты смогла! Спасибо!
ВідповістиВидалитиОх, Юлю. Це якраз ті почуття, які важко висловити словами... А все буде добре).
ВидалитиНаталю, я напевне з такими ж почуттями на сьогодні, я хоч і далеко а все то важко сприйняти. злість страшна і несправеддивість і мені якось те все в голову не вкладається. Неможу я спокійно, я ж зі Львова, я ж бендерівець(хоть щоб це означало)Тримайтесь там, колись тай буде та справедливість
ВідповістиВидалитиХристю, так то ж не важливо звідки ми, важливо хто ми. А ми люди - і повинні завжди ними лишатися). А справедливість обов"язково буде. Історія - тітка розумна, завжди розставляє все на свої місця).
ВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВидалитиНаталья, к сожалению история ничего не проясняет и не расставляет...
ВидалитиИ сейчас мы не очень понимаем, что и как происходит на самом деле, и потом не разберемся. Историю нам напишут те, кто будет у власти, и они это сделают под себя. У нас уже начали писать.
Наташенька, я поддерживаю тебя абсолютно. и вот буквально пару минут назад нашла в сети фразу, которая абсолютно отражает мои мысли и все что во мне сейчас происходит "Змусити українців ненавидіти росию - це талант!" Верю что мы все это переживем и в нашей стране будет все замечательно, но осадок от того что творит соседняя страна - останется на всегда...
ВідповістиВидалитиВ тому і біда, що розбрат нічого доброго не несе. Згадуємо "Кайдашеву сім"ю"))). Ото вже "класика" - на всі віка).
ВидалитиДай же нам всем побольше ума и терпения,мудрости пережить всё это это смутное время не потеряв собственного достоинства. А я ,представляешь,вышиванки шью...всё собиралась да собиралась,а тут прям взахлёб..себе правда бисерную,по заготовке,а вот сыну- самую настоящую)))
ВідповістиВидалитиА я все не зберуся))). Мама каже діти повиростають, а вишиванок нема))), все якимось дрібничками розважаюсь). Загляну до тебе, а раптом вже є чим похвалися ;)
ВидалитиHаташа,надо начинать)) сейчас самое время!! я очень переживаю за то,что у нас твориться,а вышивка,особенно орнамента очень успокаивает,прям мистика какая-то)) Свою я только вышила ,но ещё не сшила,в блоге только начало выложила,а которая сына-ещё не показывала,надеюсь скоро созрею))
ВідповістиВидалитиБлог українською.. аж плакать схотілося.. ми стільки років толерантнічали, стелилися, а нас не тільки нагнуть вирішили, а ще й вивернути навиворіт.. Наташа, дякую вам!
ВідповістиВидалитиі про вишиваночки, знайдіть у фейсбуці Лідію Бебешко - чудова майстриня та неймовірно добра жінка, мені колись допомогла з синовою сорочкою, викладає багато схем)
Я дуже рада, що мене правильно розуміють). Велика подяка всім!
Видалити